-
1 мова
ж1) language; tongueвиразна (чітка) мова — distinct ( clear) enunciation
літературна мова — literary ( standard) language
машинна мова комп. — computer ( machine) language
мова асемблера — assembler language, assembly language
мова запитів комп. — data-query language, query language
рідна мова — one's mother tongue; native language
мова закону — language of law, legislative language
мова програмування комп. — computer language, machine language, programming language
розмовна мова — colloquial/familiar speech; spoken language
вчитель іноземної мови — language master, language teacher
2) ( розмова) discourseне про те мова — this is not the question in point, that is not the point
3) грам. speechпряма (непряма) мова грам. — direct (indirect, oblique) speech
частини мови грам. — parts of speech
-
2 speech
1. n1) мова; мовлення; мовна діяльністьparts of speech — лінгв. частини мови
2) дар слова3) говірка; вимова; манера говорити; характер вимовиhe is a foreigner by his speech — судячи з його вимови, він іноземець
4) промова, виступ, спічopening speech — вступна промова; вступне слово
to deliver (to give, to make) a speech — виголосити промову, виступити (з промовою)
5) розмова6) мова; діалект7) звучання (музичного інструмента)8) чутка, поголос9) театр. репліка11) згадка (про щось)speech is silver, silence is golden — присл. слово — срібло, мовчання — золото; хто мовчить, той трьох навчить
speech therapist — розм. логопед
2. v1) виголошувати промову, звертатися з промовою2) викладати (стверджувати) щось у своїй промові* * *1) n мова; мовна діяльність; дар мови ( faculty of speech); усне мовлення2) вимова, манера говорити; характер мови3) промова, виступ ( оратора); спіч4) розмова5) моваnational speech — національна мова; державна мова; діалект, говір, говірка
7) монолог (у п'єсі, фільмі); репліка ( діючої особи) -
3 up-
[ʌp-]pref1) у значенні вго́ру, догори́ додається до іменників, утворюючи різні частини мовиupland — гори́стий
upstairs — наго́ру
2) додається до дієслів та віддієслівних іменників, утворюючи іменники із значенням зроста́ння, підйо́м, підне́сення, змі́на ста́ну тощоupheaval — зру́шення; переворо́т
upswing — покра́щання, полі́пшення
3) додається до дієслів, утворюючи нові дієслова, що вказують на повноту діїto uproot — викорі́нювати, викорчо́вувати, вирива́ти з ко́ренем
to upturn — переверта́ти; перекида́ти
-
4 into
prepуказує на:1) рух, напрям усередину — у, в, на2) тривалість процесу, дії до якогось моменту — до3) зіткнення з кимсь, чимсь — з, наto run into smb., smth. — наштовхнутися (натрапити) на когось, щось; стикнутися з чимсь
4) рух у часі — у, в5) включення, занесення кудись — у, в, до6) перехід у новий стан, набуття нової якості; форми тощо — у, в, до, на7) поділ, розламування на частини, згинання тощо — на8) переклад з однієї мови на іншу — наinto the bargain — до того ж, крім того
to come into being — виникнути, з'явитися
* * *prep2) указує на продовження процесу до моменту, який далеко відстоїть від початку якого-небудь відрізка часу ( часто far into) до3) указує на проникнення в яке-небудь середовище, сферу в, у; потрапляння у скрутне або неприємне положення в, у; проникнення в сутність чого-небудь в, у; включення до складу або наявність у складі чого-небудь в, у4) указує на перехід у новий стан в, у; передається дієслівними префіксамиto burst into tears — залитися слізьми; додання або придбання форми в, у
to put into shape — надавати форми; упорядковувати; переклад з однієї мови на іншу на ( translate intoEnglish)
5) указує на поділ предмета на частини, згинання, складання на; діленняthree into six is two — шість поділене на три дорівнює двом; множення
six (multiplied) into three is eighteen — шість ( помноженна три дорівнює вісімнадцятьом)
6) указує на результат дії, повідомляючи попередньому дієслову каузативність; передається описово7) указує на зіткнення, випадкову зустріч з ким-небудь, чим-небудь на8) у сполученнях: into the bargain до того жto take into account /consideration/ — враховувати, брати до уваги
to come into being — виникнути, з'явитися
-
5 мова науки
МОВА НАУКИ - синтетичне поняття методології науки, що поєднує у собі всі мовні засоби, які вживаються у науці для виразу здобутих знань на конкретно-історичному етапі її розвитку. Сучасну М.н. характеризує широке використання математичних формалізмів і абстрактних структур, що їх описують логіка і математика. Тому в ній розрізнюють як складові частини природну і штучні мови, в т.ч. формалізовані мови, які надбудовуються над природною мовою з метою вдосконалення окремих її фрагментів. При аналізі М.н. вичленовують дві підмови - мову спостереження і мову теорії. До мови спостереження включають ті твердження науки, які формулюють результати спостереження й експерименту; до мови теорії відносять твердження, які є наслідком логічних міркувань. Мовою спостереження виражають властивості предметів, що виявляються органами відчуттів чи експериментальними приладами (напр., властивості "холодний", "твердий", "зелений" тощо). Мовою теорії формулюють твердження про властивості предметів, які не можна безпосередньо спостерігати (кривизна простору, парність, спін елементарних частинок). Головна ідея розчленування М.н. на підмови полягає в необхідності точнішого встановлення логічних зв'язків між теорією й експериментом. Логічний емпіризм спотворено тлумачить ці поняття; він відкидає природну мову як основу М.н., намагаючись цілком замінити її штучною. Це проголошується єдиною метою філософського дослідження. Представники логічного емпіризму твердження мови спостереження вважають твердженнями про безпосередньо дане, те, що може бути пізнане без допомоги абстрактного мислення; лише ті теоретичні положення вони визнають для науки, які можна звести до тверджень про безпосередньо дане. Ці погляди на М.н. не підтвердились спеціальними розробками, що були здійснені сучасною методологією науки. -
6 частина
ж1) part; (частка, пай) share, portion, piece, fraction, fragment; component; грам., мат. partчастина мови грам. — part of speech
більша частина — the main part, a large part, the body; the majority ( greater part); most (of)
важлива частина — important part, significant part, essential part
дуже мала частина — very small ( negligible) part
зовнішня частина — outer part, exterior
частина програми комп. — coding, program section, program segment
частина системи комп. — subsystem
менша частина — small part, the lesser part; ( меншість) the minority
складова частина — constituent, component
запасні частини — spare parts; spares
ходова частина (транспортних машин) — running gear, chassis
філейна частина кул. — loin
частинами — in parts ( instalments); (by) piecemeal
2) ( відділ) branch, department, section3) ( військова одиниця) unit4) військ.бойова частина (корабля) — department; (ракети, торпеди) warhead
матеріальна частина — materiel, ( technical) equipment
-
7 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
8 from
prep1) у просторовому значенні — від, з, із2) вказує на відправну точку або відстань — від, з, на3) вказує на часові відношення — з, від, через4) вказує на джерело, походження тощо — від, зhe is from Kyiv — він (родом) із Києва
5) вказує на матеріал, речовину, з яких щось виготовляють — з, із6) вказує на особу, у якої щось купують, одержують — уto buy smth. from smb. — купити щось у когось
7) вказує на відтворення з оригіналу, на переклад з мови тощо — з8) вказує на причину, підставу для дії — від, з, черезto do smth. from necessity — робити щось через необхідність
9) вказує на захист, звільнення, розлучення, утримання від чогось — від, з10) показує співставлення, розрізнення — відcan you tell him from his brother? — ви можете відрізнити його від його брата?; ви можете сказати, де він, а де його брат?
from above — зверху, згори
from among, from amongst — з
from before — до
from behind — з-за, із-за, з-поза
they appeared from behind the house — вони появилися (вийшли) з-за будинку
from below — з-під; знизу
from between — з, із-за
from beyond — з-за, із-за
from off — з
from outside — іззовні; знадвору
from over — з-за, із-за
from... till — від... до; з... по
from...to — від... до; з... у
far from — далеко не, аж ніяк не
* * *prep1) у просторовому значенні вказує на вихідний пункт дії або руху з; вихідний пункт при визначенні або відліку відстані від; положення предмета або його частини стосовно іншого предмета на; з, зі2) у часовому значенні вказує на початковий момент процесу з, починаючи з; дату до; передається орудн. вiдм.3) указує на джерело або походження від, з; передається poд.; вiдм.; особу, у якої що-небудь отримують, здобувають, купують у, в; відтворення оригіналу або зразка, а мову, з якої робиться переклад з4) указує на причину, спонуку від, з, із, по; через; підставу по, з, із5) указує на запобігання або утримання від чого-небудь від; звільнення, позбавлення кого-небудь, рідше чого-небудь від, з; приховування чого-небудь від кого-небудь від; розставання з; віднімання з, від6) указує на зіставлення від7) указує на матеріал, з якого що-небудь зроблено з, із8) указує на особу або предмет, на честь яких що-небудь називають по, заfrom across — із-за, з-за ( моря)
from among, from amongst — з ( натовпу)
from before — до
from behind — із-за, з-за ( будинку)
from below — з-під; знизу
from beneath див. from under. from between — з, із, із-за, з-за ( фіранки)
from beyond — із-за, з-за ( гір)
from L to R, from left to right — зліва направо ( про людей на фотографії)
from off — з
from round — з-за ( рогу)
from... till 3... — до, від... до, 3... по
from... to 3... — в, від... до від... до, 3... до
from under, from underneath — з-під ( землі)
-
9 Коменський, Ян Амос
Коменський, Ян Амос (1592, Нивниця - 1670) - чеськ. педагог, мислитель, громадський діяч. Освіту здобув у братській школі, далі - латинській школі, в Херборнській академії і Гейдельберзькому ун-ті, де він розпочав роботу над створенням своєрідної енциклопедії під назвою "Театр усіх речей" і повного словника чеськ. мови. У зв'язку з переслідуваннями з боку католиків був вимушений емігрувати до Польщі (м. Лешно), де викладав у гімназії і завершив написання свого твору "Дидактика" (1632) З. годом "Дидактика" була дещо оновлена і в перекладі на латину дістала назву "Велика дидактика" (1633 - 1638). К. багато уваги приділяв розробці ідей пансофії ("навчання всіх усьому"), що викликало неабиякий інтерес європейських учених В. 1650 р. К. запросили до Угорщини для організації шкіл, і він зміг частково реалізувати свою ідею пансофічної школи (наукове обґрунтування її принципів). В Угорщині вчений завершив написання першого в історії педагогіки ілюстрованого підручника "Світ чуттєвих речей в малюнках" (1658). Роздуми К. над планом реформування суспільства були втілені в фундаментальній праці "Всезагальна порада про виправлення справ людських". Перші дві її частини були опубліковані в 1662 р.; рукописи п'яти подальших частин знайдено в 30-х рр. XX ст. Повний текст праці вперше опубліковано в 1966 р. в Празі лат. мовою. За своїми філософськими поглядами К. наближався до матеріалістичного сенсуалізму. Визнавав три джерела пізнання - почуття, розум і віру, наголошуючи на провідному значенні органів чуття. В розвитку пізнання К. розрізняв три ступеня - емпіричний, науковий і практичний. В суспільстві має бути впроваджена загальна освіта; дітей слід виховувати в дусі гуманізму. Разом з тим, К. не виключав вагомого значення релігії для морального виховання (постійно вів мову про необхідність підготовки людини до вічного життя). Виходячи з ідеї про пізнаваність світу, К. вважав всі явища педагогічного процесу такими, що їх можна вивчати, ними можна керувати. Людина - частина природи, яка мусить скорятися законам природи, тому педагогічні засоби повинні бути відповідними до природи. Разом з тим, принцип природодоцільності виховання передбачає вивчення законів духовного життя людини і узгодженість з ними всіх педагогічних впливів. Твори К. справили великий вплив на розвиток світової педагогіки і шкільної практики. Чимало принципів його дидактики увійшли в сучасну теорію навчального процесу. К. мріяв створити "Пансофічний коледж", де б викладалася нова експериментальна філософія. В 1641 р. на запрошення парламенту К. прибув до Англії, де сподівався заснувати свій коледж. Хоча йому це і не вдалося здійснити, але його ідеї вплинули на створення Королівського товариства.[br]Осн. тв.: "Театр усіх речей" (1614 - 1627); "Скарбниця чеської мови" (1612 - 1656); "Велика дидактика" (1633 - 1638); "Відкриті двері до мов" (1631); "Астрономія" (1632); "Фізика" (1633); "Пансофічна школа" (1651); "Єдино необхідне" (1668). -
10 розбирати
= розібрати1) ( забирати) to take, ( розкуповувати) to buy up2) ( на частини) to strip, to dismantle, to take ( to pick) to pieces, to take apart, to dissemble, to dismount, to disjoint, to disassemble, to dismantle; ( зруйнувати) to pull down3) (розрізняти, розуміти) to make out, to decipher, to understand6) ( розглядати справу) to investigate, to inquire ( into); to look ( into), to discuss; ( книгу) to analyse; ( ноти) to read7) ( розкупити) to buy up8)розбирати по кісточках — to criticize severely; to slate
-
11 fall
1. n1) падіння2) занепад3) спад; зниження4) звич. pl водоспад5) амер. осінь6) випадання опадів7) впадіння (ріки)8) народження; окіт (ягнят тощо); виводок; опорос9) рубання лісу; зрубаний ліс10) покривало, вуаль11) спорт. коло, раунд; сутичка; боротьбаto try a fall with smb. — поборотися (помірятися силами) з кимсь
12) тех. напір; висота напору13) схил, обрив14) мор. фал15) тех. канат підйомного блока16) муз. каданс17) полювання на китів18) пасткаfall dandelion — бот. кульбаба осіння
fall fashions — амер. осінні моди
fall overcoat — амер. чоловіче осіннє пальто
2. v (past fell; p.p. fallen)1) падати; спадати; знижуватися; схилятися2) опускатися, спускатися; наставати3) охоплювати, долати (про сон тощо)4) слабшати, затихати (про вітер тощо)5) погіршуватися, псуватися (про настрій тощо)6) полягти, загинути (в бою)1) дохнути (про худобу)8) руйнуватися, обвалюватися; осідати9) поширюватися, лягати (на когось, щось)10) припадати, випадатиto fall to smb.'s share (to smb.'s lot) — випадати на чиюсь долю
11) ставати, робитися12) зриватися з вуст13) опадати (про листя)14) випадати (про зуби тощо)15) іти, падати (про дощ тощо)16) розпадатися (на частини)17) западати, спадати, приходити (в голову)18) народжуватися (про тварин)20) потрапляти (у пастку)to fall across smb., smth. — наштовхуватися на когось, щось
to fall in with smth. — відповідати чомусь; гармоніювати з чимсь
to fall within smth. — перебувати у межах (сфері) чогось
to fall down on smth. — амер., розм. не справдити довір'я (надій); зазнати невдачі в чомусь
to fall for smb. — розм. закохатися у когось
to fall for smth. — розм. попасти (ся) на гачок
fall away — кидати; відступитися; зраджувати
fall in — провалюватися, завалюватися (про дах); військ. ставати в стрій; минати (про строк)
fall off — відпадати, відвалюватися; зменшуватися, слабнути; занепадати
fall on — братися (за роботу); нападати, накидатися
fall out — випадати; військ. виходити зі строю, розходитися; сваритися; траплятися
fall over — перекидатися; заснути
fall through — провалитися; зазнати невдачі
fall to — взятися, розпочати; зачинятися (про двері)
fall upon — натрапляти, нападати
to fall at hand — насуватися, наближатися
to fall flat — не мати успіху; не справити належного враження
to fall from grace — грішити, збитися з пуття
to fall short (of) — зазнати невдачі; не вистачати
to fall to the ground — руйнуватися, виявлятися безрезультатним
to fall on one's face — провалитися з тріском; оскандалитися; зазнати фіаско
* * *I [fxːl] n1) падінняto have a fall — упасти; падіння, занепад
2) зниження, падіння; спад3) pl водоспад4) уклон, обрив, схил ( пагорба)5) випадання (волосся, зубів)6) aмep. осінь9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід10) рубка лісу; зрубаний ліс11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся12) cпopт. коло, бій, раунд13) тex. напір; висота напору14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал15) мyз. Каданс16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)II [fxːl] v(fell; fallen)1) падати2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися4) загинути; здихати5) прямувати, направлятися6) опускатися; іти під уклон7) валитися, обвалюватися; осідати8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)10) cл. потрапити до в'язниці12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)13) іти, випадати (про дощ, сніг)15) потрапляти ( у пастку)16) розпадатися ( на частини)18) народжуватися (про ягнят, щенят)III [fxːl] див. fall-trap IV [fxːl] n; спец.крик, що його видають китобої, побачивши кита; полювання на китів -
12 off
1. n1) вільний час2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)2. adj1) далекий, віддалений2) другорядний, незначний, менш важливий3) вільний, незайнятийan off day, day off — вільний день, неробочий (вихідний) день
4) правий; розташований з правої сторони5) несвіжий (про їжу)6) не зовсім здоровий7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту8) неврожайний3. advуказує:1) на відхід, відбуття, відокремлення2) на відокремлення частини від цілого3) на відстаньa little way off — недалеко, близько
4) на припинення, завершення дії5) на віддаленість у часі6) на вимикання, роз'єднання апарата7) на відміну, анулювання8) на зменшення, скорочення9) на вщухання, ослаблення10) на скидання одягу11) на забезпеченістьhe is well off — він — багата людина
he is comfortably off — він добре заробляє; грошей у нього вистачає
off with you! — забирайтеся геть!, геть звідси!
it is off to the motherland with you — отже, ви вирушаєте на батьківщину
4. v розм.1) припиняти (переговори тощо)2) відступатися3) мор. іти у відкрите море5. prepуказує:1) на відстань — від2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за3) на відхилення від нормиoff one's head — божевільний; у нестямі
he is off his feed — розм. у нього немає апетиту
4) на джерело — у, відto borrow smth. off smb. — позичити щось у когось
5) на джерело існування, прибутків6) на неучасть у чомусьoff the map — неіснуючий; зниклий
off and on — час від часу; мор. змінними курсами
off licence — патент (дозвіл) на продаж спиртних напоїв на винос
off limits — «вхід заборонено» (напис); закритий район
off side — правий бік; офсайд
* * *I n1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)2) вільний час3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)4) початок, стартII a1) більш віддалений, далекий2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)3) другорядний, менш важливий, незначний4) вільний, незайнятийday off, off day — вихідний день
5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту6) помилковий, неправильнийIII adv1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.to drive off — виїхати; від'їхати
to walk off — піти; рух зверху вниз- передається дієслівними префіксами з-, зі-
to slip off — зісковзнути; відділення частини від цілого- передається дієслівними префіксами від-, віді-, з-, зі-
to break off — відламати; знімання предмета одягу; доведення дії до кінця, до межі
to drink off — випити ( до дна)
a little way off — недалеко, близько; у часі
3) припинення дії ( несподіване)to break off work — перервати роботу; скасування, анулювання
4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізмуto turn /to switch, to put/ off — вимкнути
5) забезпеченість, заможністьIV vto be off — залишити, піти; бути відсутнім; не вистачати; не вистачити; виходити з ладу, ламатися; бути якоюсь мірою, чим-небудь забезпеченим
1) припиняти ( переговори); відступатися2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите мореV prep1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від3) зменшення, знижку менше, нижче4) джерело від, у5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінкомto lunch off sandwiches — снідати бутербродами; джерело існування або доходів
7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудьVIint увага!; зупинися!; геть! -
13 tournure
n фр.1) елегантна зовнішність; витончені манери2) вишукана форма поведінки3) контур, обрис (фігури)4) мовний зворот5) іст. турнюр* * *n; фр.1) витончена зовнішність; граціозна постава; витончені манери; вишукана форма звернення2) контур, вигин (фігури, частини тіл)3) оборот мови4) icт. турнюр -
14 into
prep2) указує на продовження процесу до моменту, який далеко відстоїть від початку якого-небудь відрізка часу ( часто far into) до3) указує на проникнення в яке-небудь середовище, сферу в, у; потрапляння у скрутне або неприємне положення в, у; проникнення в сутність чого-небудь в, у; включення до складу або наявність у складі чого-небудь в, у4) указує на перехід у новий стан в, у; передається дієслівними префіксамиto burst into tears — залитися слізьми; додання або придбання форми в, у
to put into shape — надавати форми; упорядковувати; переклад з однієї мови на іншу на ( translate intoEnglish)
5) указує на поділ предмета на частини, згинання, складання на; діленняthree into six is two — шість поділене на три дорівнює двом; множення
six (multiplied) into three is eighteen — шість ( помноженна три дорівнює вісімнадцятьом)
6) указує на результат дії, повідомляючи попередньому дієслову каузативність; передається описово7) указує на зіткнення, випадкову зустріч з ким-небудь, чим-небудь на8) у сполученнях: into the bargain до того жto take into account /consideration/ — враховувати, брати до уваги
to come into being — виникнути, з'явитися
-
15 tournure
n; фр.1) витончена зовнішність; граціозна постава; витончені манери; вишукана форма звернення2) контур, вигин (фігури, частини тіл)3) оборот мови4) icт. турнюр -
16 _about
\\ \ \ \ \ Цей багатомовний термінологічний словник містить найбільш поширені терміни з металознавства та їх визначення. Така форма викладу матеріалу визначила дві принципові особливості словника, що виділяють його серед аналогічних видань з металознавства. По-перше, на відміну від звичайних словників, тлумачення дозволяють доповнити визначення терміна необхідною інформацією і зробити термін більш зрозумілим, а на відміну від енциклопедій, тлумачення даються в дуже стислій формі, а не у вигляді розгорнутої інформації, як це прийнято в енциклопедичних виданнях. По-друге, подання матеріалу в такому компактному вигляді посилило авторське ставлення до визначень і тлумачень термінів, тому більшість із них розроблено і наводяться вперше і, незважаючи на прагнення авторів надати їх вмісту універсального характеру, вони в окремих випадках можуть відзначатись суб'єктивізмом. Ці особливості дають підставу вважати цей термінологічний словник, no суті, монографією, в якій авторський колектив виклав своє розуміння сучасного металознавства. Основою видання, що містить україномовні терміни та їх визначення, став багатомовний тлумачний словник "Металлы. Строение. Свойства. Обработка" (М.: Издательский Центр "Наука и техника", 1999. -710 с.).\ \ \ \ \ Авторський колектив, що працював над вибором та уточненням сенсу російських термінів, а також знаходженням найбільш точних іншомовних термінів, представлений за такими разділами: фізичне металознавство — Блантер М. С.; металознавство і термічне обробка — Прусаков Б. О.; кристалографія і рентгенографія — Новіков В. Ю.; металознавство зварювання, трибологія — Кершенбаум В. Я.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Мухін Г. Г.; корозія металів і покриття — Пучков Ю. О.\ \ \ \ \ У підготовці книги взяв участь також В.К. Портной (французькі терміни в галузі фізичного металознавства).\ \ \ \ \ Підготовку до видання п'ятимовного термінологічного словника, корегування тексту, підбір та визначення термінів українською мовою, здійснено авторським колективом Запорізького національного технічного університету у складі (за розділами): фізичне металознавство — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство і термічне обробка — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.\ \ \ \ \ Ольшанецький В.Ю.; кристалографія і рентгенографія — Коваль А.Д., Ольшанецький В.Ю.; металознавство зварювання, трибологія — Бєліков С.Б., Коваль А.Д.; металознавство порошкових матеріалів, найменування металевих сплавів — Бєліков С.Б., Ольшанецький В.Ю.; корозія металів і покриття — Бєліков С.Б.\ \ \ \ \ Термінологічний словник містить 5500 термінів і їх визначень з усіх розділів сучасного металознавства: кристалізації, перетворень у твердому стані, структури і фазового стану металів і сплавів, кристалографії і дефектів кристалічної будови, пластичної деформації і рекристалізації, теорії дисперсійного твердіння, дифузії, твердофазного і рідиннофазного спікання порошкових матеріалів, тертя і зношування, корозії і нанесення покрить. Він також містить основні поняття з галузі термічної обробки (відпал, загартування і відпуск, процеси нагрівання й охолодження, термомехнічна обробка), а також з галузі хімікотермічної обробки (дифузійне насичення неметалами і металами, процеси комбінованого насичення, контрольовані атмосфери). Наведено терміни і визначення, що характеризують основні властивості металів і сплавів (механічні, фізичні, корозійні), нові види обробки металевих матеріалів (лазерним випромінюванням, електронними пучками, плазмою), а також залишкові напруги і дефекти, що виникають при термічній, хімікотермічній і термопластичній обробках. У великій кількості в словнику наведені металеві сплави зі спеціальними назвами, що набули поширення в промисловості, а також описано властивості і походження назв багатьох металів.\ \ \ \ \ Терміни подано п'ятьма мовами: англійською (е), німецькою (d), французькою (f), російською та українською. Визначення і тлумачення даються російською та українською мовами. Словник складається з двох частин: основної — власне термінологічного словника, що містить терміни, їх визначення і тлумачення, і допоміжної — покажчиків до основної частини словника англійською, німецькою і французькою мовами. Терміни російською мовою розташовані за абеткою. Багатоскладові терміни наведені без інверсії.\ \ \ \ \ Іншомовні еквіваленти термінів або ідентичні російським, або до них наближені. Їх значення насамперед наводяться до основного, російського терміна. При наявності російських синонімів написання іншомовних еквівалентів наводиться в розділах, до яких відноситься синонім. При цьому визначення терміна російською (українською) мовою не повторюється, а після синоніма робиться посилання на основний термін. У випадку відсутності еквівалентів у будьякій мові ставиться (—). Іншомовні еквіваленти, отримані прямим перекладом з російської мови, позначені (*).\ \ \ \ \ При розробці визначень використовувався принцип взаємозалежності похідних термінів від основних: повне визначення дається основному терміну, а у визначенні похідного терміна наводиться тільки та його частина, що має розпізнавальну ознаку, характерну для похідного терміна. Наприклад, визначення поняття "хімікотермічна обробка" є основним стосовно різних видів цієї обробки. Тому визначення цього терміна не повторюється при визначенні інших видів хімікотермічної обробки. Для одержання повного визначення похідних термінів їх необхідно поєднувати з визначеннями основних.\ \ \ \ \ При багатозначності певного терміна для визначення галузі його застосування введено умовні скорочення (абревіатури), що наводяться безпосередньо після терміна. Наприклад, запис "пилові відходи (ПМ)" означає, що термін "пилові відходи" поширюється тільки на порошкову металургію (ПМ).Умовні скорочення: К — корозія; ММ — металеві матеріали; ПМ — порошкова металургія; ЗВ — зварювання; Ст — сталі; Т — трибологія; ТТ — тверде тіло; У — утома; Х — хімія; ХТО — хімікотермічна обробка.\ \ \ \ \ Допоміжна частина словника містить покажчики термінів англійською, французькою і німецькою мовами і призначена для полегшення пошуку потрібного терміна відповідною мовою в основній частині словника. Терміни розташовано без інверсії за абеткою. Після кожного терміна зазначено сторінку, на якій він наведений в основній частині словника.\ \ \ \ \ Термінологічний словник розроблено на основі аналізу ДОСТов, спеціальних закордонних видань з термінології, підручників і оригінальної літератури з металознавства, матеріалів періодичної преси, а також загальних і спеціальних англоросійських і німецькоросійських словників. Автори будуть вдячні за будьякі пропозиції щодо поліпшення видання.\ \ \ \ \ Авторський колектив висловлює глибоку вдячність Зінаїді Володимирівні Ігнатьєвій за допомогу в підготовці словника до видання, а також співробітникам видавництва "Мотор-Січ" за здійснення проекту видання термінологічного словника українською мовою. -
17 біблія
БІБЛІЯ ( від грецьк. βιβλία - книги) - зібрання стародавніх священних книг юдаїзму і християнства. Б. існувала вже у старозавітний період. У ранньохристиянській літературі термін "Б." відсутній і починає вживатися від III - IV ст. н. е З. а структурою Б. поділяється на дві нерівні за обсягом частини - Старий Завіт і Новий Завіт. Назва "Старий Завіт" (зібрання священних книг юдаїзму) не зустрічається в юдаїзмі і започатковується лише християнською традицією, з метою розрізнити два союзи, які Бог укладав із людством у різні історичні періоди. Спочатку Бог уклав завіт з євреями, визначивши їх "богообраною" нацією, але цей завіт, згідно з християнським віровченням, був тимчасовим і діяв лише до пришестя Сина Божого (Месії) на землю. Месія (Ісус Христос) приніс "новий і досконалий закон", уклавши Новий Завіт з усім людством. Старий Завіт було написано в дохристиянський час на староєврейськ. мові, за винятком деяких уривків, написаних арамейськ. мовою. Новий Завіт - це християнська частина Б. (містить християнські священні тексти, написані грецьк. койне) Н. овий Завіт складають 27 книг - 4 Євангелія, Книга дій апостолів, 21 апостольське послання, Об'явлення Св. І. Богослова (Апокаліпсис). 39 книг Старого Завіту і 27 книг Нового Завіту опоряджують "канон" (від грецьк. κανών - правило, норма). Канонічними називали книги Б., які були ретельно відібрані впродовж тривалого часу з маси релігійних текстів та в яких вбачали відбиток істинного віровчення, його зразок. До найстародавніших і водночас визначних перекладів Б. належить грецьк. переклад Старого Завіту, відомий як "Септуагінта" (переклад сімдесятьох), здійснений не раніше III ст. до н. е. і не пізніше II ст. до н. е. Автори новозавітних текстів широко використовували старозавітні цитати саме з цього перекладу. Назагал і мова "Септуагінти" значною мірою вплинула на формування мови Нового Завіту. Найстарішим із латин, перекладів Старого Завіту вважається "Вульгата" (від лат. vulgata - загальновідома, доступна). Першим повним Слов'янськ, перекладом Б. вважається переклад братів Кирила і Мефодія (друг. пол. IX ст. н. е.), перше друковане видання Слов'янськ. Б. ("Острозька Біблія") було здійснене князем Острозьким в Україні (1581). -
18 етнос
ЕТНОС, етнічність - спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності - мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Підставою віри у спільне походження можуть бути як деякі реальні, так і уявні обставини: найчастіше ця віра ґрунтується на уявних обставинах, тобто на міфі про спільне походження. Так, вірі у кровну спорідненість рідко коли відповідають реальні обставини, як правило, ці обставини є уявними. Поняття "Е." поєднує в собі об'єктивний складник - культурну спільність із суб'єктивним - етнічною самосвідомістю. Етнічна самосвідомість - це усвідомлення індивідом своєї належності до даної спільноти як чогось відмінного від інших спільнот. Вона, отже, містить у собі, по-перше, елемент протиставлення іншим спільнотам (ми - вони, свої - чужі) і, по-друге, хоча б деяке уявлення про основу своєї єдності. Ознаки, які спільнота використовує для того, щоб відрізнити себе від інших, можуть бути різної природи - антропологічні (фізичні), ознаки побуту чи поведінки, мова, вірування, звичаї тощо. Слово "Е." грецьк. походження - у найдавніших своїх застосуваннях (напр., у Гомера) цим словом позначали не тільки окремі групи людей, а й деякі скупчення тварин (напр., рої комах або пташині зграї). З певного часу словом "Е." греки стали називати негрецькі племена. Цю традицію запозичили римляни, які також вживали це слово на означення культурно віддалених племен, зокрема варварів. Із прийняттям християнства словом "Е." стали називати нехристиян, язичників. Під час та після виникнення європейських націй в Європі стали застосовувати слова, похідні від лат. populus (народ), або ж слово "нація" (див. нація). Хоча у формуванні європейських націй етнічний чинник відігравав важливу роль, це упродовж тривалого часу залишалося поза увагою (бо націю розуміли передусім як політичне утворення). Оскільки слово "Е." несло в собі занижені чи негативні смислові відтінки, то на Заході (особливо в англомовних країнах) його стали вживати тільки щодо етнічних груп. Сучасний англ. дослідник Сміт виокремлює такі найважливіші ознаки етнічної ідентичності: 1) групова власна назва; 2) міф про спільних предків; 3) спільна історична пам'ять; 4) один або більше диференційованих елементів спільної культури; 5) зв'язок із конкретним "рідним краєм"; 6) почуття солідарності у значної частини населення. Чим більшою мірою даному населенню властиві ці атрибути (і чим більше цих атрибутів властиві населенню), тим більше воно відповідає ідеальному типу етнічної спільноти. Етнічні нації - особливе етнічне утворення: в його виникненні етнічний чинник відіграє дуже важливу роль, але доконче у сполученні з іншими чинниками, як-от: професійна культура, ідеологія, політика та право. Термін "етнічність" в сучасній філософії та етнології застосовують на означення абстрактного поняття, з допомогою якого мислять дещо найсуттєвіше і необхідно наявне в будь-якому Е.В. Лісовий -
19 ознака
ОЗНАКА - особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них; те саме, що і властивість. Сукупність О. (яка може зводитися і до єдиної О.) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ). Виділяють багато різновидів О., найважливішими серед яких є поділи на характерні та нехарактерні О. (відповідно головні і другорядні властивості, а також постійні (необхідні) і тимчасові (випадкові) О. (див. атрибут, акциденція). Вважається, що мислительна процедура абстрагування полягає в тому, що суб'єкт мислення відсторонюється від нехарактерних (другорядних) і тимчасових О. предмета (явища), розглядаючи лише його характерні (суттєві) і постійні О. Виявлення характерних О. одразу у багатьох об'єктів дозволяє здійснити узагальнення, тобто визначити тип цих об'єктів (класифікувати їх) і скласти узагальнену характеристику кожного з них як представника вказаного типу. Питання відношення О. та об'єктів-носіїв О. становить частину онтологічної проблеми універсалій. На думку середньовічних концептуалістів (див. концептуалізм), сучасних позитивістів, матеріалістів та методологічних реалістів, О. невіддільні від свого носія і не мають самостійного існування; вони можуть розглядатися окремо лише завдяки здатності людського мислення до абстрагування. Необхідно відрізняти О. як особливості об'єктів мислення або уявлення від відповідних цим О. частин змісту мислення або уявлення. Багато філософів минулого припускалися помилки, змішуючи об'єкт пізнання та його О. із змістом пізнання (мислення або уявлення) та його частинами. Найсуттєвіший внесок у виправлення цієї помилки внесли Больцано і Твардовський. Множина О. кожного об'єкта пізнання потенційно невичерпна, що свідчить про принципову неповноту всякого пізнання, зокрема про неповноту, неточність і незавершеність будь-якого поняття - адже будь-яке поняття (як і уявлення) може містити лише обмежену кількість частин, що відображають певні О. У зв'язку з цим Твардовський запропонував називати О. не будь-які властивості об'єкта пізнання, а лише ті, які відображаються у пізнанні, фіксуючись як частини змісту поняття чи уявлення Ц. я термінологічна пропозиція не набула поширення. О. у логіці в нетермінологічному вжитку - те саме, що й у філософії. Як термін слово "О." нині практично не вживається; звичайно говорять не про 0., а про властивості, трактуючи останні як одномісні предикати, тобто як частинний випадок синтаксичної категорії предиката (див. предикат). В концепції Фреге О. (складного) поняття - елементарна предикатна складова цього поняття (напр., О. складного поняття "круглий дубовий стіл" є три простіші поняття "круглий", "дубовий" і "стіл") Б. ольцано виступав проти такого слововживання, бо, на його думку, це мало призвести до змішування частин поняття і відповідних їм сторін предмета поняття. Насправді ж така помилка не має відношення до предикатної мови, оскільки поняття і предмети, що підпадають під поняття, од самого початку розрізняються як об'єкти різних типів (див. теорія типів).Я. Кохан -
20 операція
ОПЕРАЦІЯ - 1) Закінчена дія або послідовність дій, які виконуються за певним планом і спрямовані на розв'язання певної задачі. 2) Форма організації дій з певною метою, напр., як частини технологічного процесу. 3) Наступна, періодично повторювана дія, яка належить до кола певних функцій. 4) Елемент операційного (символічного) числення у математиці. 5) Дія або набір дій, закодованих у вигляді окремих команд, які реалізуються устаткуванням ЕОМ. Машинні 0. характеризуються функціональною повнотою щодо опису алгоритмів роботи машин. О. можуть бути предметом дослідження складних (напр., в кібернетиці) систем, які базуються на математичному моделюванні окремих О. та функцій. Для дослідження О. застосовуються математична статистика, теорії випадкових процесів та ігор, математичне програмування тощо. О. стала одним із основних понять філософії та методології операціоналізму, який намагається звести зміст понять до сукупності О. Операціональні визначення термінів є предметом вивчення логіки та методології науки з точки зору встановлення умов приписування властивостей предмета, емпіричної інтерпретації термінів і понять мови та ін.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
незмінюваний — а, е. 1) Який не може змінюватися. 2) лінгв. Який не має форм словозміни. Незмінювані частини мови … Український тлумачний словник
транспозиція — ї, ж., спец. 1) Дія та її результат за знач. транспонувати. 2) Переміщення, перестановка. •• Транспози/ція о/рганів анат. аномалія розвитку, яка проявляється ненормальним (дзеркальним щодо нормального) розміщенням внутрішніх органів. 3) мат.… … Український тлумачний словник
25.040.40 — Вимірювання та керування технологічними процесами ГОСТ 4.301 85 СПКП. Установки, приборы, устройства, блоки, модули функциональные агрегатных средств контроля и регулирования. Номенклатура показателей ГОСТ 12.2.064 81 ССБТ. Органы управления… … Покажчик національних стандартів
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
синтетичний — а, е. 1) Який ґрунтується на синтезі (у 1 знач.), на його застосуванні. •• Синтети/чна геоме/трія розділ математики, що вивчає властивості фігур суто геометричними методами, на противагу аналітичній геометрії, яка спирається на алгебру й метод… … Український тлумачний словник
склад — I у, ч. 1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці … Український тлумачний словник
Автор Слова о полку Игореве — Автор «Слова о полку Игореве». Мы располагаем бесспорными свидетельствами того, что Слово о полку Игореве (далее – С.) было известно в Древней Руси. В слегка измененном виде цитата из С. была включена в послесловие к псковскому Апостолу,… … Словарь книжников и книжности Древней Руси
аналіз — у, ч. 1) Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; прот. синтез. || Розгляд чого небудь. •• Ана/ліз лікві/дності фінансовий аналіз, що його здійснюють за даними балансів суб… … Український тлумачний словник
ізоколон — а, ч. Риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку; паралелізм … Український тлумачний словник
крапка — и, ж. 1) Невеличка цятка на певному тлі; плямочка. 2) Графічний знак (.) як умовне позначення чого небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). 3) грам. Розділовий знак, яким позначають на письмі кінець… … Український тлумачний словник
машинний — а, е. 1) Прикм. до машина 1). Машинні частини. || Здійснюваний за допомогою машини. Машинна вишивка. || Який виробляє машини. Машинна промисловість. || Такий, у якому розміщено машини. Машинний відділ. Машинний зал. Машинний відсік. || Який… … Український тлумачний словник